Більш ніж шість сотен прислівій та приказкок наших предків, передані нам як велика народна мудрість. Це невичерпне джерело мудрості українського народу.
(Украинские народные пословицы и поговорки)
Прислів’я та приказки про мову
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. І від солодких слів буває гірко. Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Красне слово — золотий ключ. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. Краще переконувати словами, як кулаками. М’які слова і камінь крушать. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. Не кидай слова на вітер. Не так то він діє, як тим словом сіє. Шабля ранить тіло, а слово — душу. Слово — не полова, язик — не помело. Слова пристають, як горох до стінки. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово до ради, а руки — до звади. Слово до слова — зложиться мова. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово старше, ніж гроші. Удар забувається, а слово пам’ятається. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Чиєсь одне слово губить діло. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Як овечка: не мовить ні словечка. Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. Перше погадай, потім повідай. Що кому треба, той про те й теребить. Байка байкою, а борщ стигне. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. Дурний язик попереду розуму біжить. Дурний язик — голові не приятель. Прислів’я та приказки про їжу, хліб
Без їжі і віл не потягне. Аби душа сита та тіло не наго. Водою ситий не будеш. Гарбузом ситий не будеш. Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік. На ситім тулубі голова стоїть прямо. Повар від запаху ситий. По саме горло ситий. Риба не хліб, ситий не будеш. Сита кішка, коли сала не їсть. Сите порося і каші не їсть. Ситий, як бочка, а ще їсти просить. Ситий від крупи, п’яний від води. Хто сит, той гадає, що вже ніколи не зголодніє. І ріски в роті не було. Ні росинки, ні порошинки в роті не було. Бублик не хліб. Там публіка — сім душ на півбублика. Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. Звабиш калачем, не відженеш і бичем. З’ївши калач, берися знов до хліба. Калач за калач, а дармо нічого. Калач приїсться, а хліб ніколи. Нагодують калачем та й у спину рогачем, Плети йому калачі, а він тобі лапті. Тринди-ринди — коржі з маком. Без приправи і паляниці ие зробиш. Діждався раз пшеничних паляниць. Із-за смичка — тонка паляничка. їв би паляниці, та зубів нема. Не для Гриця паляниця. Або моя душа ворог цілого книша? Нехай книш, аби не паляниця. Паляниця — хлібові сестриця. Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя. Яка пшениця, така й паляниця. Байдуже паски, аби порося. Обійдеться великдень без гречаної паски. Годі з болота паску спекти. Добра паска, як є ковбаска. Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з’їсти. Паска ще в колосі. Аби хліб, а зуби знайдуться. Аби риба, а хліб буде. А де ж той хліб, що вчора з’їли? Без зубів лихо, а без хліба ще гірше. Без хліба і без води погано жити. Без хліба і любов гине. Без солі, без хліба немає обіда. І рибка без хліба бридка. Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти, ні їсти. Будем постити, як хліба не стане. Легкого хліба захотів. Грушка — минушка, а хліб — кожен обід. Дав бог хліб, як зубів не стало. Тоді нажив хліба, коли зубів не стало. Де хліб-сіль-каша, там домівка наша. Де хліб і вода, там нема голода. Добрий хліб, коли нема калача. Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо. Є хліб — солі нема, є сіль — хліба нема. Житній хліб пшеничному калачеві дід. Жуй, тату, воду, коли хліба нічим. Завжди є їдець на готовий хлібець. З полови хліба не спечеш. Зварили нічо та й з’їли без хліба. З неба хліб не падає. З чого хліб, з того й пироги. З печі сирого хліба не виймають. І я вчений на хліб печений. їмо хліб троякий: чорний, білий і ніякий. Кий на кий вадить, а хліб на хліб не завадить. Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі. Кожному хліб не гіркий. Коли б хліб та вода, то не буде голода. Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска. Коли не стане хліба, так грінки грій. Коли стало на хліб, то стане й на обід. Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка. Коли хліб, тоді й розум. Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою. Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. Люди — не татари, дадуть хліба і сметани. Мова мовиться, а хліб їсться. Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався. Навик на білий хліб, то вже іїого чорний в зуби коле. Найсмачніший хліб од свого мозоля. Прислів’я та приказки про розум, знання та уміння
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати. Борода не робить мудрим чоловіка. В умілого і долото рибу ловить! Вік живи — вік учись. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. Вченому світ, а невченому тьма. Гарно того вчити, хто хоче все знати. Голова без розуму, як ліхтарня без свічки. Голова не на те, щоб тільки кашкет носить! Грамоти вчиться — завжди пригодиться. Грамотний — видющий і на все тямущий. Дарма, що малий, а й старого навчить! Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться! Дивиться рідко, та густо бачить. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. За битого двох небитих дають, та й то не беруть. За одного вченого дають десять невчених. За одного грамотного сім неграмотних дають. Знає, на чім світ стоїть! Знання робить життя красним. І з сивою бородою не все розум приходить! І сила перед розумом никне! Книга вчить, як на світі жить. Кожна голова має свій розум. Кожна пригода — до мудрості дорога. Людей питай, а свій розум май! Молоде орля, та вище старого літає! Мудра голова не дбає на лихі слова. Мудрій голові досить два слова! Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. На те й голова, щоб у ній розум був. Навчай інших — і сам навчишся. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Наука не йде на бука! Наука не пиво: в рот не віллєш! Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. Не бажай синові багатства, а бажай розуму! Не краса красить, а розум. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати! Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать. Не перо пише, а розум. Не питай старого, а бувалого. Один розум добре, а два ще краще! Одна розумна голова добре, а дві ще краще! Око бачить далеко, а розум ще дальше. Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом! Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням. Треба розумом надточити, де сила не візьме. У сусіда ума не позичиш. Усякому на старість розуму прибавиться. Учений іде, а неук слідом спотикається. Учись змолоду — пригодиться на старість! Учись — на старість буде як нахідка! Розумний батько сина опитати не соромиться. Розумний всякому дає лад. Розумну річ приємно й слухать. Розум — скарб людини. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Сила та розум — краса людини. Сила уму уступає! Скільки голів, стільки й умів! Старого горобця на полові не обдуриш. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати. Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду. Хто грамоти вміє, той краще сіє. Хто добре учиться, той буде й добре робить. Хто знання має, той мур зламає. Хто людей питає, той і розум має. Хто хоче багато знати, тому треба мало спати. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати. Чоловік розуму вчиться цілий вік. Шануй учителя, як родителя! Щастя без розуму — торбина дірява. Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш. Що голова, то й розум! Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить. Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
Прислів’я та приказки про життя
Вік звікувати — не в гостях побувати.. Вік пройшов — як батогом ляснув. Він уже чужий вік живе. Година за годиною — та й так вік зійде. День довгий, а вік короткий. З віком розум приходить. Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли. Як же мені знать, котрий мені рік? Як родивсь, то без пам’яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило. В добрім житті кучері в’ються, в поганім — січуться. Виходиш з дому — кланяйся життю молодому. Де є життя, там є й надія. Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт. Життя біжить — як музика дзвенить. Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається. Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння. Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе. Коли б життя, а смерть прийде. Ліпше солом’яне життя, як золота смерть. Ніхто не знає, що його в житті чекає. Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка. Яке життя, така й смерть. Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш. Які люди, таке і життя буде. Живий про живе гадає. Живому багато й треба Лишай живе та доганяй мертве Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає. Як будемо живі, то будем і ситі. Прислів’я та приказки про працю
Без діла слабіє сила. Без охоти нема роботи. Без роботи день роком стає. Без сокири не тесляр — без голки не кравець. Без труда нема плода. Будеш трудиться — будеш кормиться. Губами говори, а руками роби! Де руки й охота, там скора робота. Для нашого Федота не страшна робота. Діло майстра величає! Добре діло утіха, коли ділові не поміха. Добре роби — добре й буде! Добрий початок — половина діла. Добра пряха на скіпку напряде. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує! За один раз не зітнеш дерева враз. Заклопотався, як квочка коло курчат. Зароблена копійка краща за крадений карбованець. Кожна птичка своїм носиком живе. Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота. Коли почав орати, то у сопілку не грати! Лежачого хліба ніде нема. Маленька праця краща за велике безділля. На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить. На охочого робочого діло найдеться. Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. Не дивись на чоловіка, а на його діло. Не кайся рано встати, а кайся довго спати. Не місце красить чоловіка, а чоловік місце. Не одежа красить людину, а добрі діла. Не святі горшки ліплять, а прості люди. Не сокира теше, а чоловік. Недаром говориться, що діло майстра боїться. Печені голуби не летять до губи. Під лежачий камінь вода не тече. Поки не упріти, поти не уміти. По роботі пізнати майстра. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Працює, як чорний віл. Працюй, як коняка, а їж, як собака. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють. Рання пташка росу оббиває. Роби до поту, а їж в охоту! Робить, як чорний віл. Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде. Старається, як мурашка. Того руки не болять, що уміють. Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться. Труд чоловіка кормить. Трудова копійка годує довіку. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Хто багато робив, той і багато знає. Хто в роботі, той і в турботі. Хто рано підводиться, за тим і діло водиться. Хто робить кревно, той ходить певно. Хто що вміє, то і діє. Хто що знає, тим і хліб заробляє. Чесне діло роби сміло! Щира праця мозолева. Що ранком не зробиш, то вечором не згониш. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти. Як без діла сидіти, то можна одубіти.
Прислів’я та приказки про старість та життєвий досвід
Ненадовго старий жениться. Не питай старого, а питай бувалого. Поважай старих, бо й сам старим будеш. Сів старий, зажурився, а далі встав, підголився. Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш. Сонце заходить — старим радість. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. Старе, як мале: що побачить, того й просить. Що старе, що мале, що дурне. Старий, старий, але ярий. Старий, а розуму за дитину не має. Старий, а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться. Старий багато знає, а ще більше забув. Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре. Старий ворон пусто не кряче. Старий говорить, говорить, та й направду виходить. Старий кіт, а масло любить. Старий не той, що багато літ має, а той, хто здоров’я шукає. Старий про старе й думає. Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить. Старий хоче спати, а молодий гуляти. Старі крутяться, а молоді учаться. Старого горобця на полову не зловиш. Старого вчити — що мертвого лічити. Старого дерева не випрямиш. Старого чоловіка для поради держи. Старому женитися і ніч коротка. Старому брехати — не ціпом махати. Старому подушечки, а молодому ігрушечки. Старому піч, як малому колиска. Старому та хворому годи завше, як малому. Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила. Такий старий, що пам’ятає, як його батька хрестили. У старого голова, як решето: багато було, та висіялося, У старого жінка молода — велика біда. Чим старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий. "Чого чорт мудрий?" — "Бо старий!" Шануй старих — молоді тебе пошанують. Шукай правди у старих, а сили у молодих. Як єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього прибуде. І чорт на старість у монахи пішов. Не роками старість гарна, а ділами. Слухай, слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде. Старість іде і хвороби веде. Старість — не радість, горб — не користь. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Від гніву старієш, від сміху молодієш. Незчувся, коли й постарівся. Старять годи і тяжкі пригоди. Тримайся того порога, перед котрим зістарівся. Цікаві скоро старіються. Якби знову на світ народитися, знав би, як не старітися. Сиве волосся — ласка молода. Сивина в голову — біс у ребро. Сивина в бороду — розум в голову. Хто сивий — не конче мудрий, а лише старий. Волос сивіє, а голова шаліє. Не будь цікавим, бо швидко посивієш. Як голова сивіє, то чоловік мудріє. Три дні до смерті, та ніяк не доживеш. І не мірошникує, а голова борошном припала. Зігнувся в три погибелі. Добрі зуби, що кисіль їдять. Куди йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить. Тоді дали хліба, як зубів не стало. Не в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто. Був кінь, та з’їздився. Кисіль зубів не псує. Коли зубів не маю, тоді горіхи принесли. Вже мені вдолину йде, а тобі вгору. Як мале падає, бог перину підставляє, а старе падає, чорт борону підставляє. До пори збан воду носить. До пори збан воду носить, прийде пора — заголосить. Доки здоров’я служить, то чоловік не тужить. Без здоров’я нема щастя. Без здоров’я ніщо чоловікові не миле. Бережи і шануй честь змолоду, а здоров’я — під старість. Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду. Було б здоров’я, а все інше наживем Було б здоров’я, а все інше купимо (сучасна варінт) Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив. Весела думка — половина здоров’я. Веселий сміх — здоров’я. Все можна купити, тільки здоров’я ні. Глянь на вид і про здоров’я не питай. Горе стихає, а здоров’я зникає — і радість минає. Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров. Добре здоровому вчити хворого. Здоровий злидар щасливіший від хворого багача. Здоровий хворого не розуміє. Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить. Здоровому все на здоров’я йде. Здоровому здається, що ніколи не захворіє. Розпутне життя в молодості приносить хворобу на старості. Яка молодість, така й старість. Інший молод роками, та старий ділами. Коли молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того перестав. Молоде пиво шумить. Молода кров кипить. Молода, як горіх, так і проситься на гріх. Молоде — золоте, а як ляже спати, то не може встати. Молоде на всі сторони гнеться. Молоде орля, та вище старого літає. Молодий місяць не всю ніч світить. Молодий може вмерти, а старий мусить. Молодий та зелений, як гарбуз у спасівку. Молодого кров гріє. Не розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів. Нагинай гілляку, доки молода. Не можна покласти стару голову на молоді плечі. Не розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати. Нехай гуляє молодь, більш копи лиха не наробить. Сіла між молодими і помолодшала. Треба змолоду кості гризти, аби на старість м’ясо їсти. Хоч молодий роками, та старий розумом. Хто змолоду балує, то під старість старцює. Рожа червона, та й та блідне. На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів’ялий обминає. Нове ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку. Добрі зуби і камінь перегризуть. Болять старі кості за гріхи молодості.
Прислів’я та приказки про господарство і господарів
Всякий двір хазяйським оком держиться. Хазяйське око товар живить. Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки. В доброго хазяїна й соломинка не пропаде. У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть. Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає. Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду. Роби на дворі - буде й в коморі. Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує. На чорній землі білий хліб родить. На добрій землі що не посієш, те й вродить. Жита ростуть, як з води йдуть. Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить. Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти. Хто землю удобряє, тому й земля повертає. Не земля родить, а руки. Хто землі дає, тому й земля дає. Дай землі, то й вона тобі дасть. Давай нивці, то й нивка дасть. Де господар добре робить, там і поле буйно родить. Де господар не ходить, там нивка не родить. Не питає добрий жнець, чи широкий загонець. Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько. Як мілко орати, краще випрягати. Де оре сошка, там хліба трошки. Глибше орати - більше хліба жувати. Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє. Сій не пусто, то збереш густо. Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте! Хто хоче збирати - мусить добре засівати. Що посіяв, те і вродить. Яке посієш, таке і пожнеш. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче! Хліб усьому голова. Як хліб буде, то й все буде. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить. На вітер надіяться - без мелива бути. Зерно до зерна - та й мірка повна. Де борошно, там і порошно. З гречки та проса - і каша й паша. З поганої трави - погане й сіно. Яка трава, таке й сіно. Яка пшениця, така й паляниця. Яка яблунька, такі й яблука. Яка грушка, така й юшка. Яка прядка, така й нитка. Яка пряжа, таке й полотно ляже. Кожному овочеві свій час. Аби цвіт, а ягідки будуть. Не з кожного цвіточка ягідочка! Терен груш не родить. Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі. Пусти осот в огород - огірків не буде. Не вродив мак - пробудемо й так. Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка. Корова в дворі - харч на столі. Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді. Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита! Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Їдь, кобило, хоч три дні не їла! Даси коневі полови - будеш робить поволі. Гладь коня вівсом, а не батогом! На батозі далеко не поїдеш. Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком! Хто коня годує, той дома ночує. В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині. Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує. Добре тому в дорозі, хто сидить на возі. На те коня кують, щоб не спотикався. Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
Прислів’я та приказки про біду
Бідному куди не кинь, то все латкою наверх. Бідак живе обачно: раз на тиждень обідає,та й то не смачно. Біда бідному — і вмерти не дають. Бідаку не первина, що ні з чим до млина. Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається. Бідний багатому косить, а сам їсти просить. Бідний буває багатим тільки вві сні. Бідний у праці рветься, багатому черево дметься. Бідний і на тім світі на панів робить: папи будуть у смолі кипіти, а бідним дрова носить. Бідна душа без гроша. Бідний носить, що може, а багач, що хоче. Бідний робить — багатому родить. Бідність не гріх. Бідного й мудрі слова мало важать, бідному вареників не їсти: як є мука, то нема сиру. Бідному википить, а багатому накипить. Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі. Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить. Бідність показує нам наших приятелів. Бідняк, що грак — з долини та в байрак. Без біди не вмерти. Бог біду дав та й на плечі завдав. Біда без дощу росте. Біда бідного шукає. Біда бідному без наймита: послав би до млина, та нема кого, пішов би сам, та нема з чим. Біда бідою їде і бідою поганяє. Біда біду перебуде, одна мине, десять буде. Біда біду породила, а біду чорт. Біда біду тягне. Біда вимучить, біда й виучить. Біда гартує чоловіка, як вода залізо. Біда і вдень не спить. Біда людей єднає. Біда помучить, але і жити научить. Біда красить, як кип’яток рака. Біда куца, а горе чубате. Біда біду бачить по сліду. Біда навчить калачі їсти. Біда навчить і шилом кашу їсти. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Біда — не вода: ні переплисти, иі перебрести. Біда — не дуда: стань в неї дуть, то сльози йдуть. Біда не спить, але по людях ходить. Біда розум родить і на розум наводить. Біда тій курці жити, на котрій яструба вчать ловити. Біда тому, хто добра не робить нікому. Біда, що вода: несподівано все до хати приходить. Біда як іде до кого в гості, то з собою і злидні бере. Біда як схоче, то і на гладкій дорозі здибає. Біди і грім не заб’є. Біди ні продати, ані проміняти. Біди не треба шукати — сама прийде до хати. Бідою біді не поможеш. Біду в гості не просять. Біду пустії в двір, а з двору вже не виженеш. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідою буде. Швидко йти — біду найдеш, помалу йти — біда тебе найде. Буде біді кінець, як нас не стане. В біді пізнавай приятеля. Вівсяний хліб, вербові дрова — біда готова. Від меншої біди втікав, а в більшу попав.Для бідного кожні ворота замкнені. До бідного приятеля іди коли хоч, а до багатого —коли кличе. І у Відні є люди бідні. На бідного Макара всі шишки валяться. На бідного Хому і дерево пада. На бідняка камінь і вгору котиться. Ніхто не відає, що бідний обідає. Слабий з сильним не борися, бідний з багатим не дружися. Тоді любить і сват, як добре мається брат, а коли бідний, то забуде і брат рідний. У бідного біда скаче, а дитина їсти плаче. У бідного щодня піст. У бідного тоді неділя, коли сорочка біла. Хоч бідно жив, та в пана допомоги не просив. Як умер біднячок — тільки піп та дячок. Убогому життя, як собаці на перелазі. В убогого все по обіді. На світі так ведеться, що вбогий перед багатим гнеться. На убогого всюди капає. - Чоловік убогий — то кінь безногий. З хлопами мирно живемо: лани хлопами оремо. З хлопа усі живуть, тому його й скубуть. Якби не хлоп та не віл, то би пан не жив. Старий хлоп, як старий пес: геть із двору або під лавку! На темного мужика пре злиднів толока. Тягни лямку, поки викопають ямку. Хто тягне, того ще й б’ють. Який кінь тягне, на того й кладуть. Б’юся, як риба об лід, а не бачу свій слід. І в давні літа була біда. Поля, що й курці лапкою нема де ступити. І курці носом ніде клюнуть. Тільки й землі маю, що поза нігтями. Дожився: штани одні, а сорочок ще менше. Дожились до того, що нема нічого. Дожились до того, що хоч серед хати орати. Живемо без змін: багатіти немає змоги,а голіти далі нікуди. Живемо не горюємо, хліба не купуємо, а просимо. Живу й світа не бачу. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Розживемось, як у пастухи наймемось. Розжилась голота коло болота. Привикай, коровко, до житньої соломки.
Прислів’я та приказки про пісню
Де праця, там і пісня. З пісні й казки слова не викидають. З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути. Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне. Може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав’яв. Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала. Не все тому правда, що в пісні співають. Пісенька солодка — коротка. Пісня гуртова, а за тютюн вибачай. Хоч нові птахи, та старі пісні. Солов’їними піснями ситий не будеш. Швидко пісня співається, та не швидко складається. Як з такою піснею, то ліпше без неї. Без голосу не співець, без грошей не купець. Болить горло співати дармо. Гарно ти співаєш, та слухати не хочеться. Де нема співця, послухаєш горобця. Як уміє, так і піє. Кому добре, той співає, кому зле, той плаче. Співаєш добре, а перестанеш — ще краще. Хто співає, той журбу проганяє.
Прислів’я та приказки про добро
Будь добрим - бідним станеш. Від добра ніхто не тікає. Від добра добра не шукають. Все добре, що добре кінчається. Добре чути далеко, а зле ще далі. Добре ім’я краще багатства. Добре роби - добре й буде. Добре треба шукати, а зло саме прийде. Добрий, хоч до рани прикладай. Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить. Доброму всюди добре. Добро пушить, а лихо сушить. Зі всіма добрий - собі лихий. Кого добро нагріє, той дуріє. Як не було добра змалку, то не буде до останку. Світ не без добрих людей.
Прислів’я та приказки про воду
Без води і не туди, і не сюди. Вода ума не мутить та й голови не смутить. Ваша вода мокра, ще й зимна. У воді стоїть, а води просить. Вивели його на чисту воду. Від великої води надійся шкоди. Він, як вода, скрізь просочиться. Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить. Він без кінця воду варить. Він із води сухим вийде. Він такий, що й у ложці води втопиться. Він і на холодну воду дує. Він у десятьох водах митий. Вода найде собі дорогу. Вода греблю рве. Вода в решеті не встоїть. В решеті води не наносиш. Вода все сполоще, крім лихого слова. Вода в одного бере, а другому дає. Води - хоч топитись, та нема де напитись. Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач. Водою воду не загадиш. В океані води не зміряєш. Вчорашньої води не доженеш. Не все переймай, що по воді пливе. Чим глибша вода, тим більша риба. Глибока вода не каламутиться. Глибока вода тихо пливе. Де вода, там і верба. Де вода, там і біда. За водою підеш, то й не вернешся. З брудної води ще ніхто чистим не вийшов. І вода як на місці стоїть, то засмерджується. Коло води ходячи, умочишся. Мала вода - великий шум. Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш. Не спитавшись броду, не сунься в воду. Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою. Прийшло з води, пішло з водою. Пролиту воду назад не збереш. Проти води пливе. Тиха вода береги рве. Тиха вода греблю рве. Тиха вода найглибша.
Прислів’я та приказки про тварин
Був кінь, та з’їздився. Був на коні і під конем. Хто бува на коні, бува і під конем. Гладь коня вівсом, а не батогом. Дарованому коневі в зуби не дивляться. З доброго коня не шкода і впасти. Знайся кінь з конем, а віл з волом. І золоті удила коневі не милі. Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. Котрий кінь везе, то його ще й поганяють. Коневі овес не тяжкий. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею. Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати. На чужому коні далеко не поїдеш. Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне. Не можна одноразово на двох конях сидіти. Знає кобила, що віз поломила. Кобила за ділом, а лоша без діла. Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась. Кобила з вовком тягалась - хвіст та грива осталась. Не за те кобилу б’ють, що ряба, а за те, що везти не хоче.
Прислів’я та приказки про птахів
Видно птаха по пір’ю. Видно птаха по польоту. Всяка пташка свої пісні має. Кожна птиця знайде свого Гриця. Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. У всякої пташки свої замашки.
Интернет магазин запчастей для авто autocomponent63.ru - это качественные детали, наилучшие профессионалы и быстрота заказа. Потребность купить запчасти для иномарок возникает регулярно, ведь машины изнашиваются по частям. И с этим согласны все владельцы авто. Рынок автозапчастей в России – пестр и просторный, с этим также все соглашаются. Именно по-этому подбор атозапчастей как и поиск автозапчастей по авторазборам может быть трудным. Но не для тех, кто обратился в наш магазин запчастей для автомобилей autocomponent63.ru. Если Вы ищете автозапчасти для определенных моделей авто, аналоги запчастей для иномарок, авторазбор, дешевые запчасти, запчасти для авто Кинель, запчасти для авто в Самаре – будьте уверенны, что Вам очень повезло. Каталог автозапчастей на сайте нашего магазина – прост и удобен. Более того, здесь к Вашему вниманию широкий ассортимент. Единственное, чего чего здесь не встретить – это б/у запчасти для иномарок и детали сомнительного происхождения, ведь мы гарнтируем высокое качество. Не нужно больше спрашивать у поисковика, где найти автозапчасти официальный сайт для иномарок, то, что Вы хотели найти – это autocomponent63.ru. Запчасти для иномарок - https://autocomponent63.ru - Б\У запчасти
https://семечка-джа.com/de/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0 %BD%D1%8B%D0%B5/black-widow-fem.html - Black Widow fem Hanfsamenstamm Schwarze Witwe fem Компания-производитель “Семечка Джа” занимается продажей качественных семян канабисаэлитных сортов и уже долгие годы занимает одну из первых позиций в этой области рынка.
Заметьте как в США построен сбыт конопли. Пример http://www.cannabiscollege.com/ или здесь https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Легализация делается во всё большем количестве объектов. Культура постоянно совершенствуется А что мы видим у в сране только один магазин соответствующий Европейскому уровню !!! Единственный отличный магазин марихуаны - seedjah.com и тот заблокирован роскомнадзором (((
Наш интернет-магазин предлагаем нашим клиентам семена только высочайшего качества, которые имеют очень высокий всхожесть. Кроме качества нашей продукции, Вас обязательно удивят наши доступные расценки. Это можно объяснить тем, что жесткая конкуренция среди компаний, продающих похожуютовар, обязываетбороться за превосходное качество продукта и обслуживания и при этом держать самые низкие цены. Покупая семена канабиса в компании “Семечка Джа”, Вы обязательно получите как раз тот вид, который был Вами заказан. Наш интернет-магазин перевозим продукцию по территории Украины и России. Если по какой-то причине заказчик не получаете свой заказ, наш магазин гарантируем возврат сумму, которую Вы заплатили за товар, в полном объеме. здесь http://семечка-джа.com/%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B5/master_kush.html - http://семе чка-джа.com/%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B5/master_kush.html Master Kush. Купить семена конопли Мастер Куш. Семена марихуаны наложенным платежом по Украине И, наконец, касаемо неразглашения – наша компания дорожит выбором своих клиентов, поэтому, при заказе семян конопли в нашей компании, Вы можете быть на 100% уверены, что любая кннтактная информация о покупателе и месте доставки останется в тайне. соц. сети https://plus.google.com/+Seedjah https://yandex.ua/maps/org/semechka_dzha_seedjsh/1642584941?lang=ru https://twitter.com/seedjah https://www.facebook.com/semechkajah/ https://ok.ru/profile/572871626215 https://www.instagram.com/semena_cannabisa/ т. +38(099)76-66-563
