Клуб любителей восточноевропейского народного фольклора

Понедельник, 21.08.2017, 04:49

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | Видео | Регистрация | Вход

Главная » Файлы » Украинские народные

Українська народна пісня "Як война сі зачинала"
18.11.2015, 15:47




Народна пісня про війну з карпатського регіону Покуття. Воконується жителькою села Чорні Ослави, Надвірнянського району, Івано-Франківської області у 1996 році.

Текст пісні:

Як война сі зачинала
Сонце сі мінило,
Вже на нашій Верховині
Сумно сі зробило.

Ой веселі літа були
Тепер сумні стали,
Не можуть сі помирити
Великі держави.

Не можуть сі помирити
Землі поділити,
Вони хотіть пусто дурно
Хлопців істрибити.

Але була кішка війна
В котрім сі народив,
Двадцять років проминуло
Вже другу захопив.

Але сумні літа були
Конем з рукубав,
А ще не так сумні стали
Як мондур фасував.

А як мондур і фасував
Та унену зброю,
Я смертений лист на грудях
Коли впаду в бою.

Ой вже нас перебрали
Та й нас наказали,
А що би ми майрщині
Вірно воювали.

Привезла й нас машинонька
Аж до Сталінграда,
Дав і часу до полуні
Даржав на порада.

Ой пани сі напивали
Пили сливовицю,
Ще й здобудем милі браття
Російську столицю.

Кожний ходе зажурений
Кожний лиш думає,
Якби гори й загасити
Руму й попиває.

Набивайте хлопці кріси
Немо штурмувати,
Тай й дають нам руму пити
Кулі й набивати.

Як надійшла страшна хвиля
Нещасна година,
Заплакали вояченьки
Як мала дитина.

Ой ми хлопці молоденькі
Ніц не боїмосі,
Ніж бо знає котрий зо нас
Додому й вернимосі.

Не журіться милі братті
Воювати не мо,
Просим бога й бог поможе
Може сі вернемо.

Яй ви тепер увиділі
Що вже сі минуло,
Як було сі набувати
За ків ше мож було.

Ой гриміли лускотіли
Як землею трясли,
Та де би сі заховати
Щоби життє спасти.

Вдарить бомба зворопляна
Закурить і глина,
Та й не йодна рідна мамка
Ізбуласі сина.

Та й не йодна рідна мамка
Не йодна дівчина,
Ізбуласі милинького
Що вірно любила.

Там десь мати за синочком
І жаль умирає,
Там дівчина миленького
На дарма чекає.

Не журіться дівчаточка
Веселі гуляйте,
Розвеселіть своє серце
Ніц і не страхайте.

І привела мене мамка
За високі гори,
Росчесала й кучереки
Понад чорні брови.

Іде іде мій синочку
Тай не забавляйсі,
За дві за три неділеньки
Додому вертайсі.

Ой бог знає рідна мамко
Чи я вже сі верну,
Кінь вороний я молодий
Туді сі й оженю.

Не надйсі рідна мамко
Більше дома мене,
Там кулі німецкії
Літають над мене.

Кулі летят канони гремлят
Гармати стреляют,
А там хлопців молоденьких
В землю погребают.

Ой без свічки без родини
Та й без домовини,
По сто хлопців як соколів
Ховають щоднини.

Ой над нашим білом тілом
Сирі лиси тиють,
Над нашими кісточками
Чорні вовки виють.

Вмиваються кости в полю
Раною росою,
Вже над кожним вояченьком
Стоїть смерть з косою.
Категория: Украинские народные | Добавил: admin
Просмотров: 318 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Форма входа

Наш опрос

Когда вы слушаете народные песни
Всего ответов: 316

Поиск